КОКАИН Боливия Севастополь Cocaine 97%

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Я скачался с взводом, ради роли, так что сейчас попробую внедриться в образ наркоман-гопник.

Ау, пацаны! Настроение вайб зашкаливает! Сегодня просто сношение жизни, чуваки, я решил пошалить и купить себе закладки. Огонь, правда? Пошел я такой по городу, шарю, где бы это закупиться. Но внезапно понял, что у меня денег как лопатой.

Головняки нагрянули, думаю, как бы поднабраться денежек. И тут вспомнил, что у моего друга, такого понтяры, хранится сейф с деньгами. Вот идея! Надо пробить его на измену, а потом искать то, что нужно нам обоим.

Встретились мы вечерком в парке, там где обычно водку гоняем. Ну и начал я придумывать все возможные планы, как бы выкрасть его сейф без его участия. Но пока что-то не выходило. Ладно, думаю, пора менять тактику, не через взлом, а через его слабости.

Заходит он в магазинчик, покурить, оставляет кошелек на столе. Я не упускаю свой шанс и вижу, что кошелек оказывается не замкнутым. Вот он, момент истины! Не стал мешкать, взял деньжат и подумал, что пора искать свои закладки.

Бегу на точку, где обычно взял товар. Там мне улыбается наркодилер, как будто знает меня всю жизнь. Вручает он мне пару пакетиков с кокаином, я радостно кладу их в карманы. Как говорится, снаряды заправил!

Быдло:	Ауф, чуваки!
Я:	Ауф!
Быдло:	Че, понаркотой наливаешь?
Я:	Около так.

Ну и возвращаюсь я обратно в парк, где наш понтяры-друг ищет свой кошелек и уже поднял тревогу. Он меня замечает и начинает обыскивать мои карманы. Я, конечно, не дурак, и вовремя перебрасываю свои наркотики в другой карман. К слову, когда наркотическое опьянение наступает, то голова уже не работает на все 100.

В итоге, он ничего не находит, я вижу, что ему совсем не весело, так что беру его под руку и веду в тамбур. Хотел его отогреть, понимаешь ли. Пока он размораживался, я быстро избавился от свидетелей, чтобы моя роль не раскрылась.

Быдло: Мда, братан, какой у тебя глюк?
Я: Ах, да не важно, просто трясет.
Быдло: Вот за такие шутки можно и голову оторвать. А нашел свои деньги?
Я: Ага, все как на планете Чухонии.

Ну, если честно, мне самому стало не по себе от того, что я сделал. Но что поделаешь, когда в роли наркомана-гопника? Время лечит все раны, надеюсь, дружба не пропадет. В конце концов, мы все ошибаемся.

Вот такие дела, пацаны, это была моя история о том, как я купил кокаин и "наказал" друга за понты. Берегите свои дружеские отношения и не дайте влиять на вас отрицательным влияниям. Жизнь слишком ценна, чтобы рисковать ею ради мимолетного удовольствия. Спасибо за внимание, братаны!